Метрогил®

Код ATХ: 
J01XD01
P01AB01
Регистрационный номер: 
UA/2871/02/02
Срок действия регистрационного удостоверения: 
09.03.2017 до 09.03.2022
Название на английском: 
METROGYL®

Склад

діюча речовина: metronidazole;

1 таблетка містить метронідазолу 200 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, олія рицинова гідрогенізована, Опадрі ІІ рожевий 85G54815 (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (E 171), лецитин (E 332), макрогол 4000, понсо 4R (Е 124));

1 таблетка містить метронідазолу 400 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон (К30), натрію кроскармелоза, Опадрі ІІ оранжевий 85G53070 (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (E 171), лецитин (E 332), жовтий захід FCF (E 110)).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки у плівковій оболонці рожевого кольору (по 200 мг); круглі двоопуклі таблетки у плівковій оболонці оранжевого кольору (по 400 мг).

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Антипротозойні препарати. Похідні імідазолу. Код ATХ J01X D01.

Засоби для лікування амебіазу та інших протозойних захворювань. Антипротозойні препарати. Код ATХ Р01А В01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Активний компонент препарату − метронідазол − це синтетичний (похідне 5-нітроімідазолу) антипротозойний та антибактеріальний засіб. Механізм його дії полягає у біохімічному відновленні 5-нітрогрупи метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа метронідазолу взаємодіє з ДНК мікроорганізмів, пригнічуючи її синтез, що призводить до загибелі мікроорганізмів.

Метронідазол ефективний відносно Trichomonas vaginalis, Giardia intestinalis, Gardnerellavaginalis, Entamoeba histolytica, Balantidium coli, Lamblia spp., а також облігатних анаеробів: Bacteroides spp. (B.fragilis, B.distasonis, B.thetaiotaomicron, B.vulgatus, B. ovatus), Fusobacterium spp., Veillonellaspp., Prevotellaspp. (P.bivia, P.buccae, P.disiens) та деяких грам-позитивних мікроорганізмів: Eubacteriumspp., Clostridium spp., Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp.

У комбінації з амоксициліном метронідазол активний відносно Hеlісobacterpylori, оскільки амоксицилін інгібує розвиток резистентності до метронідазолу.

Аеробнімікроорганізми та факультативні анаероби до метронідазолу нечутливі.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому одноразової дози 200 мг, 400 мг метронідазол швидко і повністю всмоктується, досягаючи пікової концентрації у плазмі крові (6 мкг, 12 мкг) через 2 години. Середня площа під фармакокінетичною кривою (AUC) становить 35 мкг/мл/год та 69 мкг/мл/год відповідно. Препарат має високу здатність проникати у різні тканини (легені, нирки, печінку, шкіру), спинномозкову рідину, мозок, жовч, слину, амніотичну рідину, вагінальний секрет, сім’яну рідину, грудне молоко. Зв’язування з білками плазми крові – 10-20 %. Метронідазол виводиться через нирки (60-80 % дози), тільки 20 % виводиться у незмінному вигляді. Метронідазол виводиться з організму людини переважно внаслідок метаболізму з окислюванням бокового ланцюга, гідроксилювання або сполучення вихідної речовини. Основним продуктом метаболізму є 1-(2-оксіетил)-2-оксиметил-5-нітроімідазол, що разом із глюкуронідом становить 40-50 % речовини, яка виділяється з сечею. Кислотні та алкогольні метаболіти метронідазолу мають його активність відповідно на 50 % і на 30 %.

Період напіввиведення метронідазолу становить 8 годин. Нирковий кліренс становить 10 мл/хв. У хворих з порушенням функції нирок після повторного введення препарату може спостерігатися акумулювання метронідазолу в сироватці крові, тому хворим із тяжкою нирковою недостатністю частоту прийому метронідазолу слід зменшити.

Клінічні характеристики

Показання

Метрогіл® показаний длялікування та профілактики інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями. Метрогіл® активний відносно широкого спектра патогенних мікроорганізмів, а саме − Bacteroides, Fusobacteria, Clostridia, Eubacteria, а також відносно анаеробних коків та Gardnerellavaginalis.

Також активний відносно Trichomonas, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia та Balantidium coli.

Лікування назначають у разі:

- профілактика післяопераційних анаеробних інфекцій, спричинених різними видами Bacteroidesspp. таStreptococci;

- лікування септицемії, бактеріємії, перитонітів, абсцесів мозку, некротичної пневмонії, остеомієліту, післяродового сепсису, внутрішньотазового абсцесу, запалення клітковини малого таза та післяопераційних ранових інфекцій, спричинених ізольованими патогенними аеробами;

- лікування урогенітального трихомоніазу у жінок (трихомонадний вагініт) та чоловіків;

- лікування бактеріальних вагінітів (також відомих як неспецифічні вагініти, анаеробні вагініти та вагініти, спричинені Gardnerella);

- лікування усіх форм амебіазу (кишкові та позакишкові захворювання та безсимптомний амебіаз);

- лікування лямбліозу;

- лікування гострих виразкових гінгівітів;

- лікування виразок нижніх кінцівок та пролежнів, спричинених анаеробами;

- гострі дентальні інфекції (гострий перикороніт, гостра апікальна інфекція).

При застосуванні метронідазолу слід враховувати національні та міжнародні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до метронідазолу, інших препаратів з подібною хімічною будовою (нітроімідазоли) або до будь-якого іншого компонента препарату.

Не рекомендується застосовувати препарат у комбінації з дисульфірамом або алкоголем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антабусна реакція: існує багато лікарських засобів, які запускають антабусну реакцію на алкоголь, і їхнє одночасне застосування з алкоголем не рекомендується.

Алкоголь: не слід вживати алкогольні напої та приймати препарати, які містять алкоголь, під час лікування метронідазолом та протягом принаймні 48 годин після його закінчення через можливе виникнення дисульфірамоподібної реакції (антабусний ефект: гарячі припливи, еритема, блювання, тахікардія).

Дисульфірам: повідомлялося про випадки делірію, сплутаності свідомості у пацієнтів, які приймали одночасно метронідазол і дисульфідам. Існує ризик розвитку гострих психотичних епізодів або сплутаності свідомості у пацієнтів, що є зворотними після відміни препарату.

У пацієнтів, які приймають фенітоїн або фенобарбітал, метронідазол метаболізується швидше, ніж зазвичай, період напіввиведення зменшується приблизно до 3 годин.

5-фторурацил: через зниження кліренсу 5-фторурацилу відбувається підвищення токсичності 5-фторурацилу.

Бусульфан: метронідазол може підвищувати рівні бусульфану у плазмі крові, що може призвести до значного токсичного впливу бусульфану.

У пацієнтів, які приймають циклоспорин, існує ризик зростання рівня циклоспорину в сироватці крові. Потрібно перевіряти концентрацію циклоспорину та креатиніну у плазмі крові у разі необхідності одночасного прийому з метронідазолом.

Пероральна терапія антикоагулянтами: посилення ефектів пероральних антикоагулянтів та підвищення ризику геморагічних ускладнень через сповільнення їхнього метаболізму у печінці. Показане клінічне спостереження, і може знадобитися коригування дози метронідазолу на тлі лікування пероральним антикоагулянтом та протягом 8 днів після його відміни.

Особливі проблеми стосовно МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення).Багато випадків підвищення активності пероральних антикоагулянтів спостерігалось у пацієнтів, які лікувались антибіотиками. Факторами ризику можуть бути інфекційні, запальні захворювання та загальний стан здоров`я. Важко визначити вплив інфекційної патології та її лікування на рівень МНС. Однак деякі види антибіотиків потребують особливої уваги. Це стосується фторхінолонів, макролідів, циклінів, котримоксазолу та деяких цефалоспоринів.

Вплив на пара клінічні тести. Слід пам’ятати, що метронідазол здатен іммобілізувати трепонеми, а це призводить до помилково позитивного тесту Нельсона.

Комбінації, які вимагають запобіжних заходів при застосуванні.

Фермент-індукуючі антиконвульсанти: зниження концентрацій метронідазолу у плазмі крові через посилення його печінкового метаболізму індуктором ферментів. Показане клінічне спостереження, і може знадобитися коригування дози метронідазолу на тлі лікування індуктором та після нього.

Рифампіцин: зниження концентрацій метронідазолу у плазмі крові через посилення його печінкового метаболізму рифампіцином. Показане клінічне спостереження, і може знадобитися коригування дози метронідазолу на тлі лікування рифампіцином та після нього.

Літій: Підвищення рівнів літію в крові, які можуть сягати токсичних, з ознаками передозування літію. У пацієнтів, які отримують препарати літію одночасно з метронідазолом, протягом періоду застосування метронідазолу слід контролювати концентрації у плазмі літію, креатиніну та електролітів у плазмі крові, може знадобитись коригування доз.

Комбінації, які потребують особливої уваги.

Фторурацил (та, шляхом екстраполювання, тегафур капецитабін): відбувається збільшення токсичності фторурацилу через сповільнення його кліренсу.

Особливості застосування

Гіперчутливість/розлади з боку шкіри та її придатків. Можуть виникнути алергічні реакції, в тому числі анафілактичний шок, які можуть бути небезпечними для життя (див. розділ «Побічні реакції»). У такому випадку необхідно відмінити лікування метронідазолом і розпочати належну терапію.

Якщо на початку лікування у пацієнта з’являється генералізована еритема та пустульозні висипання, які супроводжуються підвищенням температури тіла, слід запідозрити гострий генералізований екзематозний пустульоз (див. розділ «Побічні реакції»); у випадку розвитку такої реакції лікування препаратом слід припинити, і в подальшому застосування метронідазолу як самостійно, так і в комбінації з іншими препаратами протипоказане.

При нирковій недостатності період напіввиведення метронідазолу залишається незмінним, тому корекція дози не потрібна. Проте метаболіти метронідазолу у таких пацієнтів затримуються. Клінічне значення цього не відоме.

Метронідазол та його метаболіти виводяться за допомогою гемодіалізу протягом 8 годин. Тому пацієнтам після гемодіалізу слід негайно повторно застосувати метронідазол.

Будь-яке коригування дози пацієнтам з нирковою недостатністю, які перебувають на фракційному перитонеальному діалізі (ФПД) або неперервному амбулаторному перитонеальному діалізі (НАПД), не потрібне.

Розлади з боку нервової системи. У пацієнтів з тяжкими, хронічними або активними захворюваннями периферичної та центральної нервової системи слід враховувати ризик загострення неврологічного статусу.

У випадку довготривалої терапії препаратом (більше 10 днів) необхідно спостерігати за появою ознак побічних реакцій, таких як центральна та периферична нейропатії (парестезія, атаксія, запаморочення або конвульсивний криз).

Поява атаксії, запаморочення, сплутаності свідомості та будь-якого іншого погіршення неврологічного стану пацієнта потребує припинення терапії метронідазолом.

Якщо у пацієнтів на тлі прийому метронідазолу виникає асептичний менінгіт, повторне призначення препарату не рекомендоване або рішення про повторне призначення препарату слід приймати з огляду на результати оцінки співвідношення «користь/ризик» у пацієнтів із серйозними інфекціями.

Розлади з боку психіки. Одразу ж після початку лікування цим препаратом у пацієнтів можуть виникати психотичні реакції, що можуть супроводжуватися поведінкою, яка піддає пацієнтів небезпеці, особливо якщо у них в анамнезі є психічні розлади (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо таке трапиться, необхідно відмінити метронідазол, повідомити про це лікаря та негайно розпочати терапевтичні заходи.

Гематологічні ефекти. У разі наявності в анамнезі гематологічних розладів або при лікуванні великими дозами та/або довготривалому застосуванні метронідазолу рекомендовано регулярно проводити моніторинг кількості лейкоцитів у крові.

У випадку виникнення лейкопенії рішення про продовження лікування метронідазолом залежить від ризику розвитку інфекційного процесу.

Після лікування Trichomonas vaginalis можливість гонококової інфекції залишається.

Оскільки метронідазол головним чином перетворюється у печінці, кліренс метронідазолу може зменшитися у пацієнтів з порушенням функції печінки. Значне накопичення метронідазолу може спостерігатися у пацієнтів з печінковою енцефалопатією. Внаслідок зростання концентрації метронідазолу у плазмі крові можуть посилюватися симптоми енцефалопатії. У разі необхідності добову дозу можна зменшити до 1/3 та приймати 1 раз на добу.

Пацієнтів потрібно попередити про можливе потемніння сечі.

Оскільки немає достатньої кількості доказів щодо мутагенності метронідазолу, довготривале застосування препарату потребує ретельного зваження очікуваної користі від продовження лікування та можливого ризику.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відсутні дані щодо безпеки застосування метронідазолу вагітним, проте препарат широко застосовують багато років без очевидних захворювань у наслідку. Як і більшість ліків, метронідазол не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю, за винятком випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик. У цьому випадку не рекомендується застосовувати великі дози. Необхідно припинити годування груддю на час прийому ліків.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Пацієнтів слід повідомити про можливість виникнення сонливості, сплутаності свідомості, запаморочення, галюцинації, судоми, порушення зору та порадити утримуватись від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Таблетки Метрогіл® застосовувати орально. Препарат призначати дітям віком від 6 років та дорослим.

Таблетки Метрогіл® слід приймати не розжовуючи під час вживання їжі або одразу після вживання їжі, запиваючи водою.

Профілактика анаеробних інфекцій, особливо при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини (переважно колоректальні) та при гінекологічних операціях.

Дорослі

Доза для дорослих становить 400 мг через кожні 8 годин безпосередньо перед операцією з подальшим внутрішньовенним або ректальним введення, поки пацієнт у змозі приймати таблетки.

Діти

Застосовувати дітям віком від 6 років по 20-30 мг/кг на один прийом за 1-2 години до операції.

Лікування анаеробних інфекцій.

Лікування триває протягом 7 днів з огляду на стан пацієнта та тип інфекції.

Дорослі

Доза для дорослих становить 800 мг, далі по 400 мг через кожні 8 годин.

Діти.

Застосоввати дітям від 6 років по 20-30 мг/кг/добу у два прийоми. Зазвичай лікування триває протягом 7 днів.

Протозойні та інші інфекції

Інфекції

Тривалість лікування в днях

Дорослі та діти віком від 10 років

Діти віком від 7 до 10 років

Діти віком від 6 до 7 років

Урогенітальний трихомоніаз (для попередження повторного зараження необхідно провести лікування партнера)

7

2000 мг за один прийом або по 200 мг тричі на добу

40 мг/кг перорально за один прийом або 15-30 мг/кг/добу

2-3 рази на добу; не слід перевищувати дозу 2000 мг на добу

5-7

400 мг двічі на добу

-

-

Бактеріальний вагіноз

5-7

400 мг двічі на добу

-

-

1

2000 мг за один прийом

-

-

Амебіаз

Інвазійні кишкові захворювання у схильних до них пацієнтів

5

800 мг тричі на добу

400 мг тричі на добу

200 мг 4 рази на добу

Кишкові захворювання у схильних до них пацієнтів та хронічні амебні гепатити

5-10

400 мг тричі на добу

200 мг тричі на добу

-

Амебний абсцес печінки та інші форми

позакишкового амебіазу

5

400 мг тричі на добу

200 мг тричі на добу

-

Безсимптомний амебіаз (лікування носіїв)

5-10

400-800 мг тричі на добу

200-400 мг тричі на добу

100-200 мг

4 рази на добу

                                                 Дози можуть бути виражені у міліграмах (мг) на кілограм (кг) маси   

                                                 тіла. 30-50 мг/кг тричі на добу протягом 5-10 днів; не слід 

                                                 перевищувати дозу 2400 мг на добу                    

Лямбліоз

3

2000 мг за один прийом або

1000 мг за один прийом

600-800 мг за один прийом

 

5

400 мг тричі на добу

-

-

                                                 Дози можуть бути виражені у міліграмах (мг) на кілограм (кг) маси  

                                                 тіла. 15-40 мг/кг2-4 рази на добу

Гострий виразковий гінгівіт

3

200 мг тричі на добу

-

-

Гострі дентальні інфекції

3-7

200 мг тричі на добу

-

-

Виразки нижніх кінцівок та пролежні

7

400 мг тричі на добу

-

-

Пацієнти літнього віку. Зазвичай Метрогіл добре переноситься пацієнтами літнього віку, проте з огляду на фармакокінетичні дослідження рекомендується з обережністю застосовувати препарат. При застосуванні метронідазолу слід враховувати національні та міжнародні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних препаратів.

Діти

Метронідазол у вигляді таблеток по 200 мг можна застосовувати дітям віком від 6 років.

Передозування

Прийом одноразової дози до 12 г спостерігався під час суїцидальних спроб та випадкового передозування.

При передозуванні виникають нудота, блювання, запаморочення, атаксія, судоми та периферична нейропатія.

Специфічний антидот невідомий. При передозуванні рекомендоване симптоматичне лікування та підтримуюча терапія.

Побічні реакції

При дотриманні режиму дозування серйозні побічні реакції виникають рідко. Лікарям, які розглядають можливість застосування метронідазолу для лікування хронічних захворювань понад рекомендований термін застосування, слід брати до уваги ризик виникнення периферичної нейропатії.

З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, лейкопенія.

З боку імунної системи: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, гарячка, кропив’янка, фебрильні прояви, виняткові випадки анафілактичного шоку, реакції гіперчутливості, реакція Херксхеймера.

З боку обміну речовин: анорексія.

З боку психіки: психотичні розлади, у тому числі сплутаність свідомості, галюцинації, пригнічений настрій, параноя та/або маячня, які в окремих випадках можуть супроводжуватися виникненням суїцидальних думок або спробами суїциду.

З боку нервової системи: асептичний менінгіт, оборотна енцефалопатія (сплутаність свідомості, гарячка, головний біль, галюцинації, параліч, світлочутливість, порушення зору та рухливості, ригідність потиличних м’язів) та підгострий мозковий синдром (атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор), які можуть минати після припинення прийому препарату; запаморочення, сонливість, судоми.

Під час інтенсивної та/або підтримуючої терапії метронідазолом може виникати периферична сенсорна нейтропатія або транзиторні епілептичні напади. У більшості випадків нейропатія зникає після припинення лікування або ж після зменшення дози.

З боку органів зору: порушення зору, такі як диплопія, міопія, які у більшості випадків тимчасові; невропатія зорового нерва/неврит, нечіткість зору, зниження гостроти зору, зміни кольорового зору.

З боку травного тракту: порушення відчуття смаку, відчуття сухості у роті, мукозит слизової оболонки ротової порожнини, обкладений язик, знебарвлений язик, волохатий язик (наприклад через надмірний розвиток фунгальної флори), стоматит, нудота, блювання, шлунково-кишкові розлади (біль в епігастрії, діарея), глосит, панкреатит, який є зворотним після відміни препарату.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушення функціональних проб печінки (АСТ, АЛТ, лужна фосфатаза), холестатичний або змішаний гепатит та ураження клітин печінки, печінкова недостатність, що вимагає трансплантації, у пацієнтів, які лікувалися метронідазолом з іншими антибіотиками.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипи, пустуральний висип, свербіж, мультиформна еритема, тривала гіперемія, припливи, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзематозний пустульоз.

З боку кістково-м’язової та сполучної тканини: міалгія, артралгія.

З боку сечовидільної системи: темний колір сечі (через метаболіти метронідазолу).

З боку судин: тромбофлебіт.

З боку серця: зміни ЕКГ.

З боку статевих органів та молочних залоз: гінекомастія, відчуття печіння в уретрі або вагіні.

Інфекції та інвазії: кандидоз ротової порожнини та вагінальний кандидоз.

З боку органів слуху та лабіринту: вертиго.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С у сухому, недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 2 або 10 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Юнік Фармасьютикал Лабораторіз (відділення фірми «Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.»).

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Ділянка № 215-219, Джі. Ай. Ді. Сі. Індастріал Еріа, Панолі – 394 116, округ Бхарух, Індія.
Конец текста официальной инструкции

Дополнительная информация

Реклама препарата: 
реклама препарата Метрогил® на территории Украины запрещена.
Фармакотерапевтическая группа: 
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Антипротозойні препарати. Похідні імідазолу. Засоби для лікування амебіазу та інших протозойних захворювань. Антипротозойні препарати.
Примечания
* - инструкция не переведена на русский язык. На странице предоставлена украиноязычная версия инструкции.
Количество просмотров: 26.
Консультации по препарату
Полимик, метрогел в/в, наксоджин
Вопрос
18.06.2014 15:00:23
Здравствуйте. Уролог назначил принимать препараты - полимик, наксоджин и метрогил в/в. В инструкциях прочитала, что они примерно от одного и того же(у мужа бак-посев показал наличие гарднереллы). Вопрос - обязательно принимать все препараты или можно обойтись чем-то одним? Насколько мне известно, это сильные антибиотики, а больным с гастритом лучше не увлекаться ими. Спасибо.
Ответ специалиста
Антибиотик содержится только в "Полимике", как одна из составных частей. Остальные - это противогрибковые и противомикробные препараты, никакого отношения к антибиотикам не имеющие. В данном случае, лучше пройти все предложенное лечение, т. к. недолеченная инфекция может перейти в хроническую форму и будет постоянно вызывать обострения.
Можно сделать иньекцию сначала глюкоза+аскорбиновая кислота потом сразу сделать метрогиля в иньекцию
Вопрос
26.04.2013 14:28:27
можно сделать иньекцию сначала глюкоза+аскорбиновая кислота потом сразу сделать метрогиля в иньекцию
Ответ специалиста
Иньекцию "Глюкозы с аскорбинкой" сделать можно, но "Метрогил" нужно начинать капать через систему и лучше через несколько минут, т.к этот препарат ни с чем нельзя смешивать.
День добрый! Скажите пож. а можно одновременно колоть цефтриаксон в\м и метрогил в\в?
Вопрос
25.01.2013 16:19:33
День добрый! Скажите пож. а можно одновременно колоть цефтриаксон в\м и метрогил в\в. Инфекционный бронхит с опасением пневмонии + нос забивает?
Ответ специалиста
Здравствуйте! Да, такая схема существует, поэтому, если Вам её назначил врач, выполняйте эту рекомендацию.