Зінфоро

Склад

діюча речовина: ceftaroline fosamil;

один флакон містить 668,4 мг цефтароліну фосамілу моноацетату моногідрату, що відповідає 600 мг цефтароліну фосамілу;

допоміжна речовина: L-аргінін.

Лікарська форма

Порошок для приготування концентрату для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні препарати для системного застосування. Інші цефалоспорини. Цефтароліну фосаміл. Код АТС J01D I02.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування наступних інфекцій у дорослих та дітей, починаючи з 2-місячного віку:

- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;

- негоспітальна пневмонія.

Необхідно враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Підвищена чутливість до антибактеріальних препаратів цефалоспоринового ряду.

Підвищена чутливість негайного типу та тяжкого ступеня (наприклад, анафілактична реакція) до будь-якого іншого виду бета-лактамного антибактеріального препарату (наприклад до пеніцилінів або карбапенемів).

Спосіб застосування та дози.

Рекомендоване дозування для застосування Зінфоро

* Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин.

** Негоспітальна пневмонія.

Особливі популяції

Пацієнти з порушенням функції нирок

Коригування дози препарату необхідне для пацієнтів при кліренсі креатиніну (КК) ≤ 50 мл/хв у дорослих пацієнтів, як показано у таблиці нижче.

Корекція дозування для педіатричних пацієнтів з легким порушенням функції нирок не потрібна. Інформація, на підставі якої можна було б розробити рекомендації щодо дозування для педіатричних пацієнтів з КК ≤ 50 мл/хв, недостатня.

Таблиця 1

Дозування препарату Зінфоро для пацієнтів з порушеною функцією нирок

^a Розраховано за формулою Кокрофта – Голта.

^b Цефтаролін виводиться за допомогою гемодіалізу; тому у дні, коли проводяться сеанси гемодіалізу, Зінфоро слід вводити після сеансу.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Пацієнти літнього віку ( ≥ 65 років)

Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів літнього віку з рівнем кліренсу креатиніну > 50 мл/хв.

Метод застосування

Розчин Зінфоро вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 60 хвилин.

Зінфоро, порошок, потрібно розводити водою для ін’єкцій. Приготовлений концентрат потрібно розводити безпосередньо перед проведенням інфузії.

Готовий розчин являє собою прозору рідину блідо-жовтого кольору, вільну від будь-яких часток.

Для приготування і введення інфузійного розчину потрібно виконувати стандартні процедури асептики.

Зінфоро, порошок, потрібно розчинити 20 мл стерильної води для ін’єкцій. Отриманий розчин необхідно струсити перед перенесенням його до мішка або пляшки для внутрішньовенного введення препарату, що містять або натрію хлорид 9 мг/мл (0,9 %) розчин для ін’єкцій, декстрозу 50 мг/мл (5 %) розчин для ін’єкцій, натрію хлорид 4,5 мг/мл і декстрозу 25 мг/мл розчин для ін’єкцій (0,45 % натрію хлорид і 2,5 % декстроза), або розчин Рінгера з лактатом. Загальний інтервал часу між початком приготування препарату і завершенням підготовки до внутрішньовенної інфузії не повинен перевищувати 30 хвилин.

У педіатричних пацієнтів об'єм розчину для інфузії залежить від маси тіла. Концентрація розчину для інфузії в процесі приготування та введення не повинна перевищувати 12 мг/мл цефтароліну фосамілу.

1 флакон призначений тільки для одноразового використання.

1 мл відновленого розчину містить 30 мг цефтароліну фосамілу.

Будь-які залишки невикористаного препарату або відходи потрібно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Побічні ефекти.

Об'єднані дані досліджень ІІІ фази

В чотирьох базових клінічних дослідженнях 1305 дорослих пацієнтів отримували лікування препаратом Зінфоро (препарат у дозі 600 мг вводили протягом 1 години кожні 12 годин).

Резюме профілю безпеки

Найбільш частими небажаними реакціями, що розвинулись у ≥ 3 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Зінфоро, були діарея, головний біль, нудота, свербіж.

Як правило, ці небажані реакції були від легкого до помірного ступеня тяжкості.

Дані додаткових досліджень ІІІ фази

Дослідження, що проводилося в Азії за участю 381 дорослого пацієнта з негоспітальною пневмонією, які отримували лікування Зінфоро (600 мг протягом 60 хвилин кожні 12 годин), показало, що профіль безпечності Зінфоро у таких пацієнтів був подібним до того, що спостерігався у дослідженнях ІІІ фази за участю пацієнтів з ускладненими інфекціями шкіри та м’яких тканин і негоспітальною пневмонією.

Було проведене дослідження Зінфоро (600 мг протягом 120 хвилин кожні 8 годин) за участю 506 дорослих пацієнтів з ускладненими інфекціями шкіри та м’яких тканин. Найбільш частими небажаними реакціями, що спостерігалися у ≥ 3% пацієнтів, які отримували Зінфоро, були нудота, головний біль та висип. Профіль безпечності Зінфоро був подібним до того, що спостерігався у попередніх дослідженнях ІІІ фази, за винятком вищої частоти висипу у пацієнтів-азійців (див. нижче) та вищої частоти сероконверсії за результатами прямого антиглобулінового тесту («Особливості застосування»).

Під час клінічних досліджень із застосуванням Зінфоро були визначені нижчезазначені небажані реакції. Небажані реакції класифікують залежно від класу системи органів і частоти. Категорії частоти визначають таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до

Таблиця 1

Частота небажаних реакцій за класами системи органів

Опис окремих небажаних реакцій

Висип

Висип спостерігався із частотою "часто" як у дослідженнях ІІІ фази за участю пацієнтів з ускладненими інфекціями шкіри та м’яких тканин, яким Зінфоро вводили кожні 12 годин (600 мг протягом 60 хвилин кожні 12 годин), так і в дослідженні за участю пацієнтів з ускладненими інфекціями шкіри та м’яких тканин, яким препарат вводили кожні 8 годин (600 мг протягом 120 хвилин кожні 8 годин). Однак частота висипу у підгрупі азійських пацієнтів, які отримували Зінфоро кожні 8 годин, відповідала категорії "дуже часто" (18,5%).

Педіатричні пацієнти

Безпечність препарату для дітей оцінювалася на основі даних щодо безпечності, отриманих з 32 досліджень за участю 257 227 педіатричних пацієнтів віком від 2 місяців до 17 років з ускладненими інфекціями шкіри та м’яких тканин або негоспітальною пневмонією, які отримували цефтаролін Зінфоро. Загалом профіль безпечності у цих 257 227 дітей був практично таким же, як профіль безпечності у популяції дорослих пацієнтів.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції

Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації препарату має велике значення. Процедура дозволяє здійснювати тривалий моніторинг відношення користь/ризик для цього лікарського засобу. Просимо медичних працівників повідомляти про підозрювані небажані реакції до національної системи повідомлення.

Передозування

Обмежені дані, отримані за участю пацієнтів, яким застосовували більш високі, ніж рекомендовано, дози препарату Зінфоро, вказують на появу небажаних реакцій, як і у пацієнтів, аналогічних таким, які отримують рекомендовані дози препарату. Відносне передозування препаратом може виникнути у пацієнтів з помірним порушенням ниркової функції. При лікуванні випадків передозування необхідно проводити симптоматичну терапію.

Цефтаролін виводиться з організму шляхом гемодіалізу; 74% дози було виведено з організму шляхом гемодіалізу тривалістю 4 години.

Застосування у період вагітності та годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування цефтароліну вагітним жінкам відсутні або обмежені.

Як запобіжний захід бажано уникати застосування препарату Зінфоро під час вагітності, крім випадків, коли клінічний стан жінки потребує лікування антибіотиками, що мають профіль антибактеріальної дії Зінфоро.

Годування груддю

Невідомо, чи екскретується цефтароліну фосаміл у грудне молоко людини. Для жінки, яка годує дитину груддю, при призначенні лікування слід прийняти рішення щодо необхідності припинення годування груддю чи припинення/утримання від терапії препаратом Зінфоро, беручи до уваги користь від лікування.

Фертильність

Вплив цефтароліну на фертильність у людей не вивчений.

Діти

Зінфоро застосовують дітям за показаннями (див. розділ “Показання” та “Спосіб застосування та дози”).

Особливості застосування

Реакції підвищеної чутливості

Як і для всіх інших бета-лактамних антибактеріальних препаратів, для препарату є можливий розвиток серйозних, а іноді й летальних реакцій підвищеної чутливості (анафілактична реакція).

Пацієнти, у яких в історії хвороби відмічається підвищена чутливість до цефалоспоринів, пеніцилінів або інших бета-лактамних препаратів, можуть також мати підвищену чутливість до цефтароліну фосамілу. Цефтароліну фосаміл не слід застосовувати, якщо у пацієнта раніше спостерігались реакції підвищеної чутливості тяжкого ступеня та негайного типу (наприклад анафілактична реакція) до будь-якого іншого виду бета-лактамних антибактеріальних препаратів.

Зінфоро слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, у яких в історії хвороби відмічається будь-який інший вид реакції підвищеної чутливості до пеніцилінів або карбапенемів.

При виникненні гострої реакції підвищеної чутливості тяжкого ступеня необхідно негайно припинити застосування лікарського засобу і терміново розпочати відповідне лікування.

Діарея, спричинена Clostridium difficile

Випадки діареї, викликаної Clostridium difficile, з тяжкістю стану, що може варіювати від діареї легкого ступеня до небезпечного для життя псевдомембранозного коліту, були зареєстровані при застосуванні цефтароліну. Тому в усіх пацієнтів, у яких діарея виникає під час або після застосування цефтароліну фосамілу, важливо розглянути можливість розвитку діареї, спричиненої Clostridium difficile. Якщо цей діагноз підозрюється або підтверджується, лікування цефтароліном необхідно припинити. За клінічними показаннями необхідно розпочати відповідне лікування і призначити специфічну терапію антибактеріальними препаратами, направлену проти C. difficile.

Стійкі мікроорганізми

Як і у випадку з іншими антибактеріальними препаратами, під час прийому даного препарату можлива суперінфекція.

Пацієнти з уже існуючою епілепсією

У ході досліджень токсикології цефтароліну фосамілу були випадки судом при застосуванні препарату в концентраціях, що в 7-25 разів перевищували рівні С_max препарату у людини. Досвід клінічних досліджень впливу цефтароліну фосамілу на пацієнтів з уже існуючою епілепсією дуже обмежений. Таким чином, цефтароліну фосаміл необхідно застосовувати з обережністю цій групі пацієнтів.

Сероконверсія прямого антиглобулінового тесту (тесту Кумбса) і потенційний ризик розвитку гемолітичної анемії

Під час лікування цефалоспоринами можливий розвиток позитивного прямого антиглобулінового тесту. Частота випадків сероконверсії прямого антиглобулінового тесту у пацієнтів, які отримують цефтаролін фосаміл, у ході об’єднаних базових досліджень становила 10,7 %. У ході проведення клінічних досліджень не було знайдено жодних доказів гемолізу у пацієнтів, у яких у результаті лікування розвинувся позитивний прямий антиглобуліновий тест. Однак не можна виключити ймовірність розвитку гемолітичної анемії в результаті застосування цефалоспоринів, включаючи лікування препаратом Зінфоро. Пацієнтів, у яких під час або після лікування препаратом Зінфоро розвинулася анемія, слід обстежити щодо цієї можливості.

Обмеження клінічних даних

Досвід лікування цефтароліном негоспітальної пневмонії відсутній у таких групах пацієнтів: з ослабленим імунітетом, з тяжким сепсисом/септичним шоком, тяжким основним захворюванням легенів, з ризиком шкали PORT (Pneumonia Outcomes research Team) класу V та/або з негоспітальною пневмонією, що при проявленні вимагає проведення вентиляції, з негоспітальною пневмонією через появу метицилінрезистентного S. аureus або у пацієнтів, які потребують проведення інтенсивної терапії. При лікуванні таких пацієнтів рекомендується дотримуватися обережності.

Досвід лікування цефтароліном ускладнених інфекцій шкіри та м’яких тканин відсутній у таких групах пацієнтів: з ослабленим імунітетом, з тяжким сепсисом/септичним шоком, некротизуючим фасцитом, периректальним абсцесом та у пацієнтів з опіками третього ступеня та обширними опіками. Досвід лікування пацієнтів з інфекціями діабетичної стопи обмежений. При лікуванні таких пацієнтів рекомендується дотримуватися обережності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Ніяких досліджень щодо впливу цефтароліну на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами не проводилось. При застосуванні препарату може виникнути запаморочення, що може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Клінічні дослідження лікарської взаємодії з цефтароліном фосамілом не проводилися.

Потенціал взаємодії цефтароліну або цефтароліну фосамілу з лікарськими засобами, що метаболізуються за участю ферментів Р450, як очікується, буде низький, оскільки вони не є інгібіторами або індукторами ферментів Р450 в умовах in vitro. Ферменти Р450 не беруть участі в метаболізмі цефтароліну або цефтароліну фосамілу в умовах in vitro, тому одночасне застосування з індукторами або інгібіторами ферментів Р450 навряд чи впливатиме на фармакокінетику цефтароліну.

Цефтаролін не є ні субстратом, ні інгібітором переносників, що здійснюють зворотне захоплення в нирках (OCT2, OAT1 та OAT3) в умовах in vitro. Таким чином, взаємодії цефтароліну з лікарськими засобами, що є субстратами або інгібіторами (наприклад з пробенецидом) цих переносників, вірогідно, не очікується.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Активний компонент препарату Зінфоро – цефтаролін.

Дослідження в умовах in vitro показали, що цефтароліну властиві бактерицидна дія та здатність інгібування синтезу стінки бактеріальних клітин у метицилінрезистентного Staphylococcus aureus та пеніциліннечутливого Streptococcus pneumoniae завдяки їх спорідненості зі зміненими пеніцилінзв’язуючими білками, знайденими в цих мікроорганізмах. У результаті мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) цефтароліну проти частки цих досліджених мікроорганізмів потрапляють в діапазон чутливості (див. розділ «Резистентність»).

Резистентність

Цефтаролін не проявляє активності проти штамів Enterobacteriaceae, що продукують бета-лактамази розширеного спектра дії, що належать до груп ферментів TEM, SHV або CTX-M, серин-карбапенемаз (такі як КРС), метало-бета-лактамаз класу В або цефалоспориназ класу С (AmpC). Мікроорганізми, що експресують ці ферменти і, таким чином, є резистентними до цефтароліну, спостерігаються з дуже варіабельною частотою як у різних країнах, та і у медичних установах всередині однієї країни. Якщо лікування цефтароліном розпочинають до отримання результатів чутливості, то слід взяти до уваги місцеву інформацію щодо ризику виявлення мікроорганізмів, які експресують ці ферменти. Резистентність може також бути опосередкована механізмом непроникності клітинної стінки бактерій або ефлюксним механізмом резистентності до препарату. Один або декілька з цих механізмів може співіснувати в одній бактерії.

Взаємодія з іншими протимікробними препаратами

Дослідження в умовах іn vitro не виявили будь-якого антагонізму між цефтароліном у поєднанні з іншими широко застосовуваними антибактеріальними препаратами (наприклад амікацином, азитроміцином, азтреонамом, даптоміцином, левофлоксацином, лінезолідом, меропенемом, тигецикліном і ванкоміцином).

Визначення граничних значень чутливості мікроорганізмів

Граничні значення чутливості мікроорганізмів за даними Європейського комітету з тестування протимікробної чутливості (EUCAST) представлені нижче.

Примітки:

¹Очікувана чутливість мікроорганізмів, виходячи з даних про чутливість мікроорганізмів до бензилпеніциліну.

²На підставі заданої фармакокінетики/фармакодинаміки для грамнегативних мікроорганізмів.

Зв’язок фармакокінетики/фармакодинаміки

Як і для інших бета-лактамних протимікробних лікарських засобів, було показано, що відсотковий час, вищий за мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) інфікуючого мікроорганізму протягом інтервалу дозування (%Т > МІК), є параметром, який найкращим чином корелює з ефективністю цефтароліну.

Клінічна ефективність проти конкретних патогенних мікроорганізмів

У ході клінічних досліджень було продемонстровано ефективність застосування препарату проти патогенних, зазначених відповідно до кожного показання, мікроорганізмів, що були чутливі до цефтароліну в умовах in vitro.

Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин

Грампозитивні мікроорганізми:

• Staphylococcus aureus (включаючи метицилінрезистентні штами);

• Streptococcus pyogenes;

• Streptococcus agalactiae;

• група Streptococcus anginosus (включаючи S. anginosus, S. intermedius та S. constellatus)

• Streptococcus dysgalactiae;

Грамнегативні мікроорганізми:

• Escherichia coli;

• Klebsiella pneumonia;

• Klebsiella oxytoca;

• Morganella morganii.

Негоспітальна пневмонія

У ході проведення досліджень жодного випадку негоспітальної пневмонії через метицилінрезистентний Staphylococcus aureus зареєстровано не було.

Наявні клінічні дані не можуть обґрунтувати ефективність застосування препарату проти пеніциліннечутливих штамів S. pneumoniae.

Грампозитивні мікроорганізми:

• Streptococcus pneumoniae;

• Staphylococcus aureus (тільки метицилінчутливі штами).

Грамнегативні мікроорганізми:

• Escherichia coli;

• Haemophilus influenza;

• Haemophilus parainfluenzae;

• Klebsiella pneumoniae.

Антибактеріальна активність проти інших відповідних патогенних мікроорганізмів

Клінічна ефективність відносно нижчезазначених патогенних мікроорганізмів не була встановлена, хоча дослідження в умовах in vitro вказують на те, що ці мікроорганізми можуть бути чутливими до препарату цефтароліну за відсутності набутих механізмів резистентності.

Анаеробні мікроорганізми

грампозитивні мікроорганізми:

• Peptostreptococcus spp.

грамнегативні мікроорганізми:

• Fusobacterium spp.

Дані, отримані в умовах in vitro,вказують на те, що такі види мікроорганізмів нечутливі до дії цефтароліну:

• Chlamydophila spp.;

• Legionella spp.;

• Mycoplasma spp.;

• Proteus spp.;

• Pseudomonas aeruginosa.

Інформація, отримана з клінічних досліджень

Педіатричні пацієнти

Європейське агентство лікарських засобів звільнило розробника від зобов'язання щодо надання результатів досліджень Зінфоро у популяції педіатричних пацієнтів віком від народження до

Фармакокінетика

C_max і AUC цефтароліну збільшуються приблизно пропорційно дозі препарату в межах діапазону разової дози від 50 до 1000 мг. У здорових дорослих людей з нормальною функцією нирок після багаторазових внутрішньовенних інфузій препарату в дозі 600 мг, що вводилися протягом 60 хвилин кожні 12 годин до 14 днів, помітного накопичення цефтароліну не спостерігалося.

Розподіл

Зв’язування цефтароліну з білками плазми крові низьке (близько 20 %), і цефтаролін не розподіляється в еритроцитах. Середній рівноважний об’єм розподілу цефтароліну, подібний до об’єму позаклітинної рідини в організмі, у здорових чоловіків після внутрішньовенного введення одноразової дози 600 мг радіоактивно міченого цефтароліну фосамілу становив 20,3 л.

Біотрансформація

Цефтароліну фосаміл (попередник) перетворюється на активний цефтаролін у плазмі крові за участю ферментів фосфатази; концентрації попередника визначаються в плазмі крові, головним чином, під час внутрішньовенної інфузії. Гідроліз бета-лактамного кільця цефтароліну відбувається до метаболіту з відкритим кільцем, який є мікробіологічно неактивним, цефтароліну М-1. Середнє значення співвідношення AUC цефтароліну М-1 до цефтароліну в плазмі крові після одноразової внутрішньовенної інфузії цефтароліну фосамілу в дозі 600 мг у здорових добровольців становить приблизно 20-30 %.

У пулі мікросом печінки людини метаболічний обмін цефтароліну був низьким, вказуючи на те, що цефтаролін не метаболізується печінковими ферментами цитохрому Р450.

Виведення

Цефтаролін, у першу чергу виводиться нирками. Нирковий кліренс цефтароліну приблизно переносників препарату, проведені в умовах in vitro, показують, що активна секреція не сприяє виведенню цефтароліну нирками.

Середнє значення остаточного періоду напіввиведення цефтароліну у здорових дорослих становить приблизно 2,5 години.

Після внутрішньовенного введення разової дози 600 мг радіоактивно міченого цефтароліну фосамілу у здорових дорослих чоловіків близько 88 % радіоактивності було виявлено в сечі і 6 % у калі.

Особливі категорії пацієнтів

Порушення функції нирок

Корекція дозування необхідна для пацієнтів з помірним або вираженим (кліренс креатиніну ≥ 15 – ≤ 50 мл/хв) порушенням функції нирок та ТСНН, в тому числі для пацієнтів, які отримують гемодіаліз (див. розділ “Спосіб застосування та дози”). Інформація, на підставі якої можна було б розробити рекомендації щодо дозування для педіатричних пацієнтів з кліренсом креатиніну ≤ 50 мл/хв, недостатня.

Порушення функції печінки

Фармакокінетика цефтароліну у пацієнтів з порушенням функції печінки не вивчалася. Оскільки цефтаролін, очевидно, не зазнає значного метаболізму у печінці, немає підстав очікувати, що системний кліренс цефтароліну буде істотно зміненим у пацієнтів з порушенням функції печінки. Отже, корекція дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки не рекомендується.

Пацієнти літнього віку

Після однократного внутрішньовенного введення 600 мг цефтароліну фосамілу фармакокінетика цефтароліну була подібною як у здорових літніх людей (віком ≥ 65 років), так і у здорових людей молодшого віку (віком 18–45 років). У літніх людей спостерігалося зростання AUC_0-∞ на 33%, що переважно пояснюється віковими змінами функції нирок. Корекція дозування Зінфоро не потрібна для літніх пацієнтів з кліренсом креатиніну вище від 50 мл/хв.

Педіатричні пацієнти

Дані фармакокінетичного дослідження з однократним введенням досліджуваного препарату, що проводилося за участю дітей віком від народження до

Стать

Фармакокінетика цефтароліну була практично однаковою у чоловіків та жінок. Корекція дозування залежно від статі пацієнта не потрібна.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості:

порошок від блідо жовтувато-білого до світло-жовтого кольору.

Несумісність

Цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Термін придатності

3 роки. Після приготування флакон з відновленим розчином слід використати негайно.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Якщо розчин для внутрішньовенного введення готується з рекомендованими розчинниками, його слід використати протягом 6 годин після приготування. Хімічна та фізична стабільність препарату після відкриття упаковки зберігається протягом 24 годин при температурі від 2 до 8 ^оС.

Після виймання з холодильника у випадку зберігання при кімнатній температурі розведений препарат потрібно використати протягом 6 годин.

З мікробіологічної точки зору лікарський засіб повинен слід використати негайно. Якщо препарат не використовується негайно, за термін і умови зберігання препарату після відкриття упаковки відповідає користувач. Як правило, час не повинен перевищувати 24 години, а температура 2 – 8 ^оС за умови, що відновлення/розведення препарату були виконані в контрольованих і валідованих асептичних умовах.

Упаковка

Порошок вміщують в одноразовий скляний флакон (Тип 1), ємкістю 20 мл, закритому гумовою пробкою та алюмінієвим ковпачком системи flip-off.

По 10 флаконів в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Факта Фармасеутичі С.П.А., Італія /Facta Farmaceutici S.P.A., Italy

Місцезнаходження

Нуклео Індустріале С. Атто (лок. С. Ніколо’ А Тордіно), 64100 Терамо (ТЕ), Італія /Nucleo Industriale S. Atto (loc. S. Nicolo’ A Tordino), 64100 Teramo (TE), Italy