НОРДІТРОПІН® НОРДІЛЕТ® 10 мг/1,5 мл

Склад

діюча речовина:1 мл розчину для ін’єкцій містить соматропіну 6,7 мг;

допоміжні речовини: гістидин, полоксамер 188, фенол, маніт (E 421), вода для ін’єкцій, кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Гормони передньої долі гіпофіза та їх аналоги.

Код АТХ Н01А С01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Основним ефектом препарату є стимуляція росту скелета, м’язової маси та виражений вплив на процеси обміну речовин.

Лікування недостатності гормону росту призводить до нормалізації пропорцій тіла, при цьому збільшується м’язова маса тіла і зменшується маса жиру.

Більшість ефектів соматропіну зумовлена інсуліноподібним фактором росту I (IGF-I) - ІПФР-I, який утворюється в багатьох тканинах організму, а в основному в печінці. Понад 90% ІПФР-I утворюють комплекси зі зв’язуючими білками (ІПФРЗБ), з яких найважливішу роль відіграє ІПФРЗБ-3. Ліполітичний та білокзберігаючий ефекти гормону росту відіграють важливу роль при стресі. Соматропін також підвищує інтенсивність процесів обміну у кістках, про що свідчить підвищення концентрації біохімічних показників кісткової тканини у плазмі крові. У дорослих хворих у перші місяці лікування кісткова маса дещо зменшується за рахунок посиленої резорбції, проте після тривалого лікування кісткова маса збільшується.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення препарату (33 нг/кг/хв протягом 3 год) хворим з недостатністю гормону росту було одержано такі результати: час напіввиведення із сироватки крові − 21,1 ± 1,7 хв, метаболічний кліренс − 2,33 ± 0,58 мл/кг/хв, об’єм розподілу − 67,6 ± 14,6 мл/кг.

Клінічні характеристики

Показання

Діти

Затримка росту, зумовлена недостатністю секреції гормону росту; затримка росту у дівчат внаслідок дисгенезу гонад (синдром Тернера); затримка росту у дітей препубертатного віку, пов’язана з хронічними захворюваннями нирок; малорослість у дітей для їх гестаційного віку внаслідок внутрішньоутробної затримки росту.
Дорослі.

Виникнення недостатності гормону росту в дитинстві (НГР).

У хворих, в яких НГР виникла у дитинстві, слід повторно визначати інтенсивність секреції гормону росту після завершення періоду росту. Тестування не потрібне для хворих, які мають дефіцит більш ніж трьох гормонів гіпофіза, а також для хворих із тяжкою НГР, спричиненою мутаціями певних генів або структурними порушеннями гіпоталамуса та гіпофіза, або пухлинами центральної нервової системи, або високими дозами опромінення черепа, або вторинною НГР внаслідок гіпоталамо-гипофізарної патології, або інсульту, коли значення концентрації інсуліноподібного фактора-1 (Insulin Like Growth Factor-1 − IGF-1) принаймні через 4 тижні лікування гормоном росту становлять

Виникнення недостатності гормону росту у дорослих.

Виражена НГР при гіпоталамо-гипофізарній патології, опроміненні черепа та травмах головного мозку. НГР може бути пов’язана з іншими дефіцитами, відмінними від дефіциту пролактину. НГР виявляють за допомогою провокативних тестів після проведення замісної терапії будь-яких інших дефіцитних ланок.

У дорослих провокативним тестом вибору є тест на толерантність до інсуліну. У разі, коли проведення цього тесту протипоказане, використовують інші провокативні тести. Рекомендується проводити тест із аргініном та соматотропін-рилізінг-фактором. Також можна використовувати тест із аргініном або глюкагоном, проте ці тести мають меншу діагностичну інформативність порівняно з тестом на толерантність до інсуліну.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату.

Соматропін не можна застосовувати при щонайменшій підозрі на наявність активної пухлини. Внутрішньочерепні пухлини слід інактивувати проведенням протипухлинної терапії, лише по її закінченні можна починати лікування гормоном росту. Лікування слід припинити при підозрі на ріст пухлини.

Соматропін не можна застосовувати для тривалої стимуляції росту у дітей із закритим епіфізом.

Хворим у тяжкому стані з ускладненнями після оперативних втручань на серці з відкритою грудною кліткою, на черевній порожнині, множинною травмою, гострою дихальною недостатністю та подібними станами не слід призначати препарат.

Слід припинити лікування препаратом Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл дітям із хронічними захворюваннями нирок перед трансплантацією нирок.

Соматропін протипоказаний хворим на активну проліферативну або тяжку непроліферативну діабетичну ретинопатію.

Соматропін протипоказаний дітям із синдромом Прадера-Віллі, які страждають ожирінням тяжкого ступеня або мають випадки обструкції верхніх дихальних шляхів або зупинки дихання під час сну в анамнезі або неідентифіковані респіраторні інфекції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне лікування глюкокортикоїдами може послаблювати ефект соматропіну.

Хворі з дефіцитом АКТГ продовжують замісну терапію ретельно підібраними дозами глюкокортикоїдів, щоб уникнути їх пригнічуючого впливу на соматропін.

Під час досліджень взаємодії лікарських засобів, що були проведені за участю хворих із дефіцитом гормону росту, було показано, що введення соматропіну може підвищувати кліренс сполук, які метаболізуються ізоферментами цитохрому Р450. Так, кліренс сполук, що метаболізуються цитохромом Р450 3А4 (таких як, статеві стероїди, кортикостероїди, антиконвульсанти та циклоспорин) може істотно підвищуватися, що призводить до зниження рівня цих сполук. Клінічне значення цього явища невідомо.

У хворих, які перебувають на інсулінотерапії, після початку лікування соматропіном може виникнути необхідність корекції дози інсуліну.

Особливості застосування

Не користуйтеся шприц-ручкою Нордітропін^®НордіЛет^®10 мг/1,5 мл, якщо розчин гормону не є прозорим та безбарвним. Перевіряйте це, перевертаючи шприц-ручку один-два рази вгору та вниз. Перед першим введенням новою шприц-ручкою Нордітропін^® НордіЛет^® 10 мг/1,5 мл слід перевірити ток рідини з метою забезпечення належного дозування та запобігання введення повітря. Не користуйтеся шприц-ручкою Нордітропін^® НордіЛет^®10 мг/1,5 мл, якщо крапля розчину гормону не з’являється на кінчику голки.

Діти, які лікуються препаратом Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл, повинні проходити регулярні обстеження у спеціаліста в галузі патології дитячого росту. Лікування препаратом може призначати лише лікар, який спеціалізується на лікуванні недостатності секреції гормону росту. Це також стосується до лікування синдрому Тернера, хронічних захворювань нирок, а також випадків внутрішньоутробної затримки росту у дітей.

Не перевищуйте максимальну рекомендовану дозу.

Стимуляцію лінійного росту кісток у дітей можна очікувати лише до закриття епіфізарних дисків.

Недостатність гормону росту у дорослих

Недостатність гормону росту у дорослих є довічним захворюванням, що потребує відповідного лікування. Однак, досвід лікування хворих віком понад 60 років і хворих, які лікуються понад 10 років, все ще обмежений.

Синдром Тернера

Рекомендується проводити моніторинг росту кінцівок у хворих із синдромом Тернера, які одержують гормон росту; при значному збільшенні росту кількість препарату слід знижувати до нижньої межі припустимого діапазону доз.

Дівчата із синдромом Тернера часто мають підвищений ризик виникнення запалення середнього вуха, що обумовлює доцільність проведення їх ретельного обстеження отоларингологом.

Хронічні захворювання нирок

Перед тим як починати лікування гормоном росту дітей із хронічними захворюваннями нирок, необхідно точно встановити наявність у них порушень росту при оптимальній терапії патології нирок шляхом спостереження протягом одного року. Під час лікування препаратом необхідно продовжувати консервативне лікування уремії традиційними лікарськими засобами, а за необхідності вдаватися до діалізу.

У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок функція нирок, як правило, знижена. Як застережний захід, при лікуванні препаратом Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл слід постійно контролювати функцію нирок, щоб не пропустити надмірного зниження чи підвищення інтенсивності гломерулярної фільтрації (що може призвести до гіперфільтрації).

Новоутворення

У дітей та дорослих, яких лікують соматропіном, не виявлено підвищення рівня ризику розвитку de novo та рецидивів злоякісних пухлин. Проте у дітей, яких лікують соматропіном, відзначено незначне зростання випадків вторинних неоплазм, які найчастіше є внутрішньочерепними пухлинами. Домінуючим чинником ризику розвитку вторинних неоплазм є попоредній вплив радіаційного опромінення. Пацієнти зі злоякісними захворюваннями у минулому підлягають суворому моніторингу щодо її можливого рецидиву. Лікування соматропіном слід припинити у разі рецидиву будь-якої злоякісної хвороби.

Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія

Були зареєстровані дуже рідкі випадки доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії. При необхідності лікування соматропіном потрібно припинити. У випадках тяжкого рецидивуючого головного болю, порушень зору, нудоти та/або блювання рекомендується проведення фундоскопії для виявлення набряку диска зорового нерва. При наявності його набряку слід розглянути можливість постановки діагнозу доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії та припинення лікування гормоном росту. На даний час накопичено недостатньо даних для обґрунтування клінічних рішень щодо хворих із доброякісною внутрішньочерепною гіпертензією. При відновленні лікування гормоном росту слід проводити суворий моніторинг симптомів цього захворювання. Хворих із вторинним дефіцитом гормону росту, що виник внаслідок внутрішньочерепної патології, слід обстежувати частіше з метою виявлення прогресування або рецидиву основного захворювання.

Функціональний стан щитовидної залози

Соматропін активує перетворення Т4 у Т3, що відбувається поза залозою, і таким чином демаскує ранні стадії гіпотиреозу. Оскільки гіпотиреоз впливає на ефективність лікування соматропіном, у хворих слід регулярно перевіряти функціональний стан щитовидної залози і при необхідності призначати їм замісну терапію тиреоїдним гормоном. У хворих із синдромом Тернера відзначено підвищений ризик розвитку первинного гіпотиреозу, що пов’язаний з утворенням антитиреоїдних антитіл.

Сколіоз

Під час швидкого зростання сколіоз може прогресувати у будь-якої дитини. Ось чому слід моніторувати його ознаки під час лікування гормоном росту. Проте підвищення частоти або тяжкості сколіозу при лікуванні цим гормоном виявлено не було.

Епіфізеоліз голівки стегнової кістки

Епіфізеоліз голівки стегнової кістки часто пов’язаний з ендокринними розладами, такими як дефіцит гормону росту та гіпотиреоз, або зі стрімким ростом. У дітей, що лікуються гормоном росту, епіфізеоліз голівки стегнової кістки може бути спричинений або основними ендокринними розладами, або зростанням швидкості росту завдяки лікуванню. Стрімкий ріст може збільшувати ризик появи проблем із суглобами, оскільки стегновий суглоб знаходиться під особливим навантаженням під час препубертатного періоду стрімкого росту. Лікарі та батьки дітей, що лікуються соматропіном, повинні уважно стежити за своєчасним виявленням у дітей кульгавості або скарг на біль у стегнах та колінах.

Обмін вуглеводів

Лікування соматропіном може знизити чутливість до інсуліну, зокрема при високих дозах у чутливих хворих. При цьому, як наслідок, може виникнути гіперглікемія у хворих із недостатньою секрецією інсуліну. У результаті протягом лікування соматропіном виявляються раніше недіагностована порушена толерантність до глюкози та явний цукровий діабет. Ось чому слід періодично визначати рівень глюкози у крові всіх хворих, яких лікують соматропіном, особливо тих, хто має такі чинники ризику виникнення цукрового діабету, як ожиріння, синдром Тернера, хворих на цукровий діабет у родининному анамнезі. Під час лікування соматропіном слід уважно стежити за хворими на цукровий діабет 1 і 2 типу, а також за пацієнтами з порушеною толерантність до глюкози. У таких хворих при призначенні лікування соматропіном може виникнути необхідність корекції доз антигіперглікемічних засобів - інсулінів, оральних препаратів).

ІФР-1

Перед початком та регулярно під час лікування соматропіном рекомендують визначати рівень ІФР-1.

Є повідомлення про раптову смерть після початку введення гормону росту дітям із синдромом Прадера-Віллі, для яких лікування препаратом Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл не затверджено. В цих випадках були виявлені один або більше таких чинників ризику: тяжке ожиріння, випадки обструкції верхніх дихальних шляхів або зупинки дихання під час сну в анамнезі або неідентифіковані респіраторні інфекції.

Замісну терапію препаратом Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл дорослих хворих з недостатністю гормону росту бажано проводити під контролем ендокринолога, який спеціалізується на лікуванні гіпофізарної патології.

Низькорослі діти, що народились зі зростом, який не відповідає гестаційному віку

У низькорослих дітей, що народились з НГР, до початку лікування слід виключити інші медичні умови та методи лікування, які можуть пояснювати існуюче порушення росту.

Досвід лікування пацієнтів з НГР, початок якого наближається до настання статевої зрілості, обмежений. Тому починати лікування незадовго до настання статевої зрілості не рекомендується. Досвід лікування пацієнтів з синдромом Сильвера-Рассела обмежений.

Лейкемія

Існують повідомлення про розвиток лейкемії у незначної кількості пацієнтів з дефіцитом гормону росту. Деякі з цих пацієнтів отримували лікування соматропіном. Водночас відомості про підвищення частоти розвитку лейкемії у пацієнтів, які отримують гормон росту та не мають схильності до лейкемії, відсутні.

Рівень глюкози крові та інсулін

Дітям з синдромом Тернера та низьким від народження дітям до початку лікування слід визначити рівень інсуліну і глюкози у крові натще і щороку повторювати це дослідження.

Пацієнтам з високим ризиком виникнення цукрового діабету (наприклад за наявності діабету в родинному анамнезі, ожиріння, вираженої резистентності до інсуліну, акантокератодермії) слід виконати пероральний тест толерантності до глюкози. Якщо діагностується наявність діабету, то гормон росту призначати не слід.

Оскільки соматропін може впливати на метаболізм вуглеводнів, під час лікування пацієнтів слід обстежувати щодо виявлення ознак непереносимості глюкози.

Антитіла

Як і при застосуванні будь-яких інших препаратів соматропіну, у певної невеликої частини пацієнтів можуть утворюватись антитіла до соматропіну. Ці антитіла характеризуються слабкою зв’язуючою здатністю та не впливають на швидкість росту. Тестування на наявність антитіл до соматропіну слід проводити у будь-якого пацієнта, якщо в нього спостерігається недостатня відповідь на лікування.

Досвід застосування під час клінічних досліджень.

Два плацебо-контрольованих клінічних дослідження у відділеннях інтенсивної терапії продемонстрували підвищену смертність серед пацієнтів у тяжкому стані з ускладненнями після оперативних втручань на серці з відкритою грудною кліткою, у черевній порожнині, множинною травмою, гострою дихальною недостатністю, які отримували лікування соматропіном у високих дозах (5,3 - 8 мг/день).

Оскільки інформація щодо безпечності проведення замісної терапії гормоном росту пацієнтам з гострими критичними станами відсутня, у подібних ситуаціях слід зважувати користь від продовження лікування та потенційні ризики, якими супроводжується подальше застосування гормону росту.

Під час одного відкритого, рандомізованого клінічного дослідження (при дозах 45 - 90 мкг/кг/день) у пацієнтів з синдромом Тернера було показано тенденцію до дозозалежного ризику розвитку зовнішнішнього отиту і середнього отиту. Збільшення інфекцій вуха не привело до збільшення числа оперативних втручань/встановлення катетерів у порівнянні з групою з більш низьким дозування.

Панкреатит

Повідомлялося про поодинокі випадки виникнення панкреатиту у дітей та дорослих, які отримують лікування соматропіном, з деякими доказами, що підтверджують більш високий ризик у дітей порівняно з дорослими. Існують дані, що дівчата з синдромом Тернера схильні до більшого ризику, ніж інші діти, яких лікували соматропіном. У будь-якого пацієнта, що проходить лікування соматропіном, особливо у дітей з прогресуючим стійким сильним болем у животі, необхідно розглядати можливість виникнення панкреатиту.

Зміни лабораторних показників

У сироватці крові може збільшитися рівень неорганічного фосфору, лужної фосфатази, паратиреоїдного гормону (ПТГ) та інсуліноподібного фактора росту (IФР-I) після терапії соматотропіном.

Середній отит та кардіоваскулярні порушення у пацієнтів із синдромом Тернера

Пацієнти з синдромом Тернера мають бути ретельно оцінені щодо виникнення середнього отиту та інших захворювань вуха, оскільки ці пацієнти мають підвищений ризик розвитку таких захворювань та розладів слуху. Лікування соматропіном може призвести до збільшення ризику виникнення середнього отиту у пацієнтів із синдромом Тернера. Крім того, у пацієнтів із синдромом Тернера потрібно ретельно контролювати стан серцево-судинної системи, оскільки такі пацієнти мають підвищений ризик виникнення серцево-судинних захворювань, таких як інсульт, аневризма/розсічення аорти, гіпертонія.

Гіпопітуїтаризм

Замісну терапію слід ретельно контролювати у пацієнтів з гіпопітуїтаризмом під час лікування соматропіном.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Клінічний досвід застосування соматропіну в період вагітності недостатній.

Соматропін не рекомендується під час вагітності та жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію.

Можливість виділення соматропіну з грудним молоком не можна виключати.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає даних щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Нордітропін^âНордіЛет^â 10 мг/1,5 мл випускається у попередньо заповненій шприц-ручці, яка використовується з голками НовоФайн^â. Дозу виставляють за кількістю клацань ковпачка дозатора при його повертанні. Всього можна зробити від 1 до 29 клацань з поступом в 1 клацання для кожної ін’єкції. Доза, що надходить з одним клацанням, відповідає 0,1333 мг гормону (10 мг/1,5 мл). В кожній упаковці препарату є інструкція з таблицею перерахування дози в міліграмах на кількість клацань. Дозу препарату підбирають індивідуально. Як правило, рекомендується робити підшкірну ін’єкцію ввечері. Для запобігання ліпоатрофії слід змінювати місця ін’єкцій. Процедура ін’єкцій описана далі. Хворим слід нагадати, що перед використанням шприц-ручки потрібно ретельно вимити руки з милом та/або дезінфікуючим розчином. Шприц-ручку не можна сильно струшувати.

Загальні рекомендації щодо дозування препарату
Діти
Недостатність гормону росту

25-35 мкг/кг/добу або 0,7-1,0 мг/м²/добу,

відповідає 0,07-0,1 МО/кг/добу (2-3 МО/м²/добу).

Коли НГР триває після завершення зростання, лікування гормоном росту слід продовжувати до досягнення повного соматичного розвитку (у тому числі характерних для дорослих значень худої маси тіла та мінералізації кісток).

Синдром Тернера

45-67 мкг/кг/добу, або 1,3-2,0 мг/м²/добу,

відповідає 0,13-0,2 МО/кг/добу (4-6 МО/м²/добу).

Хронічні захворювання нирок

50 мкг/кг/добу, або 1,4 мг/м²/добу,
відповідає 0,14 МО/кг/добу (4,3 МО/ м²/добу).

Малорослість внаслідок внутрішньоутробної затримки росту

33-67 мкг/кг/добу, або 1,0-2,0 мг/м²/добу,
відповідає 0,1-0,2 МО/кг/добу (3-6 МО/м²/добу).

Зазвичай рекомендується доза 0,035 мг/кг маси тіла на добу (1 мг/м² площі поверхні тіла на добу) до досягнення остаточного росту. Лікування слід припинити після першого року лікування, якщо СВ швидкості росту менше +1. Лікування слід припинити, якщо швидкість росту менше 2 см/рік і кістковий вік становить більше 14 років для дівчаток або 16 років – для хлопчиків (визначають при необхідності), що відповідає віку закриття росткових зон в епіфізах кісток.

Дорослі:
Замісна терапія:

Доза повинна відповідати індивідуальним потребам хворого.

Хворим, у яких НГР виникла у дитинстві, рекомендується починати лікування з 0,2-0,5 мг/добу з подальшим підбором дози на підставі значень концентрації IGF-1.

Хворим, у яких НГР виникла у дорослому віці, рекомендується розпочинати лікування з малих доз 0,1-0,3 мг/добу (що відповідає 0,3-0,9 МО/добу) і кожного місяця поступово підвищувати дозу до одержання максимального ефекту. Як показник правильного підбору дози слід використовувати рівень інсуліноподібного фактора росту I (ІПФР-I) у сироватці крові. Жінки потребують більшої дози, ніж чоловіки, у яких з часом підвищується чутливість до IGF-1. Це може свідчити про те, що жінки, особливо ті, хто перебуває на замісній терапії естрогенами, одержують замалу дозу, а чоловіки − зависоку.

З віком необхідна доза препарату зменшується.

Підтримуюча доза варіює у різних хворих, але рідко перевищує 1 мг/добу (що відповідає 3 МО/добу).

Інструкція з виконання ін’єкцій гормону росту

Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл − випускається у багатодозовій шприц-ручці, попередньо заповненій розчином людського гормону росту для ін’єкцій, яку слід утилізувати після використання (див. рис.1).

[[:table:]]

I

Виконання ін’єкції включає в себе два етапи:

перший етап — введення голки в шкіру.

другий етап — натискання натискної кнопки для введення дози гормону.

· Після ін’єкції розчину гормону росту голка повинна знаходитися під шкірою не менше 6 секунд. Доки голку не буде витягнуто зі шкіри, утримувати натискну кнопку повністю натиснутою. Це забезпечить повне введення дози гормону.

· Після виконання ін’єкції надіти на голку зовнішній захисний ковпачок, відгвинтити голку та утилізувати її. Надіти на шприц-ручку ковпачок так, щоб цифра "0" знаходилася проти покажчика дози.

· Медичні працівники, родичі та інший обслуговуючий персонал повинні чітко виконувати інструкції з утилізації голок для запобігання ризику випадкового уколу.

4. Наступні ін’єкції

Завжди перед ін’єкцією слід впевнитися, що натискна кнопка повністю опущена. Коли вона не знаходиться у початковому положенні, обертати ковпачок шприц-ручки доти, доки вона повністю не опустилася. Після цього виконати вказівки розділів 1-3.
Ніколи не слід вважати звук клацання за критерій правильності виставлення дози. Завжди слід перевіряти значення обох шкал для того, щоб упевнитися, що дозу виставлено правильно.

Слід пам’ятати, що:

· У проміжках між ін’єкціями шприц-ручка Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл має бути щільно закрита ковпачком.

· Для кожної ін’єкції слід використовувати нову голку.

· Не нагвинчувати голку на шприц-ручку Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл, коли нею не користуються.

· Покажчик рівня розчину гормону росту призначений лише для визначення об’єму препарату гормону росту, що залишився у картриджі. Не слід користуватися показаннями цього покажчика при виставленні дози.

· Не можна виставляти дозу, більшу за кількість клацань, що залишилася.

· Після використання всього об’єму розчину препарату відгвинтити голку і утилізувати шприц-ручку.

5. Догляд

Шприц-ручка Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл працює точно і безпечно. Препарат Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл не можна сильно струшувати. З ним слід поводитися акуратно. Слід уникати ситуацій, при яких шприц-ручку Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл можна пошкодити. Необхідно захищати шприц-ручку Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл від пилу, бруду і прямих сонячних променів. Не слід користуватися препаратом Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл, коли розчин гормону росту в картриджі став непрозорим і не є безбарвним.

Зовнішню поверхню шприц-ручки Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл протирати змоченою у спирті ватою.

Не слід занурювати шприц-ручку Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл у спирт або миючі засоби, змазувати її − все це може призвести до пошкодження її механізму.

Діти

Препарат застосовують дітям.

Передозування

Гостре передозування спочатку призводить до гіпоглікемії, а згодом до гіперглікемії. Гіпоглікемію при цьому можна виявити за допомогою біохімічного аналізу (тобто клінічні симптоми відсутні). Передозування препарату протягом тривалого часу призводить до розвитку симптомів, що виникають при надмірному продукуванні гормону росту в організмі.

Побічні реакції

У хворих із дефіцитом гормону росту відзначають недостатність об’єму позаклітинної рідини. Коли починають лікування соматропіном, цей дефіцит коригується. При цьому може виникати (особливо у дорослих) затримка рідини з периферичним набряком. Також можуть виникати легкі болі у суглобах і м’язах, а також парестезії. Ці симптоми зазвичай тимчасові, дозозалежні та можуть потребувати зменшення дози на деякий період.

Найбільш серйозні^б та/або найчастіші ^а побічні реакції під час лікування соматропіном:

· ^бвнутрішньочерепні пухлини, зокрема менінгіоми, у підлітків/молоді, які в дитинстві проходили курс лікування опроміненням злоякісних пухлин голови одночасно з терапією соматропіном;

· ^браптова смерть у дітей з синдромом Прадера-Віллі з такими факторами ризику, як ожиріння тяжкого ступеня, обструкція верхніх дихальних шляхів або апное уві сні та неідентифіковані респіраторні інфекції в анамнезі;

· ^а,бпорушення толерантності до глюкози, в тому числі глікемія натще, а також явний цукровий діабет; гіперінсулінізм;

· ^бвиражена діабетична ретинопатія;

· ^бвивих голівки стегнової кістки у дітей;

· набряк суглобів;

· ^бпрогресування сколіозу у дітей;

· епіфізеоліз голівки стегнової кістки;

· аваскулярний некроз голівки стегнової кістки.

· ^авиявлення латентного центрального гіпотиреозу;

· ^ареакції в місці ін’єкції, висипання, ліпоатрофія, рідкі генералізовані реакції гіперчутливості;

· ^бпанкреатит (див. розділ «Особливості застосування»).

У дітей можуть спостерігатися такі побічні ефекти, які зустрічаються нечасто (≥1/1000 до ≤1/100) або рідко (≥1/10.000 до ≤1/1000):

· реакції в місцях ін’єкцій;

· біль у місцях ін’єкцій;

· головний біль;

· біль у суглобах і м’язах;

· периферичні набряки;

· шкірні висипи.

При лікуванні препаратом Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл у дітей із синдромом Тернера може збільшуватися довжина кінцівок (рук і ніг).

У ході відкритого рандомізованого клінічного дослідження була відзначена тенденція до збільшення частоти виникнення запалень середнього вуха. Однак збільшення кількості інфекційних отитів не призвело до збільшення числа оперативних втручань на вусі порівняно з групою хворих, які одержували менші дози препарату.

У дорослих можуть виникати такі побічні реакції:

дуже часто (≥1/10)

· периферичні набряки;

часто (>1/100,

· головний біль;

· ригідність суглобів і м’язів;

· біль у суглобах і м’язах;

нечасто (≥1/1000,

· зап’ястний тунельний синдром;

· реакції в місцях ін’єкцій та біль у місцях ін’єкцій;

· свербіж;

· ригідність м’язів;

· цукровий діабет 2 типу

дуже рідко спостерігаються у дітей та дорослих (

· генералізовані реакції гіперчутливості.

При лікуванні препаратом Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл у дорослих дуже рідко спостерігається зниження рівню тироксину в сироватці крові, підвищення рівню лужної фосфатази в крові. Дуже рідко відзначаються випадки утворення антитіл до гормону росту.

Відомо, що соматропін знижує рівні кортизолу у сироватці крові, можливо, за рахунок впливу на білки-переносники або за рахунок збільшення печінкового кліренсу. Клінічне значення цих явищ може бути обмежене. У будь-якому разі, слід оптимізувати замісну терапію кортикостероїдами до початку терапії соматропіном.

Постмаркетинговий досвід:

Додатково до вище перерахованих побічних реакцій, про наступні побічні реакції було повідомлено у спонтанних повідомленнях та за загальною оцінкою, вони вважаються такими, що можуть бути пов’язані з лікуванням препаратом Нордітропін^â НордіЛет^â 10 мг/1,5 мл.

Новоутворення доброякісні та злоякісні (включаючи кісти та поліпи)

У невеликої кількості пацієнтів з дефіцитом гормону росту була діагностована лейкемія.

Ендокринні розлади

Гіпотиреоз. Зниження рівню тироксину в сироватці крові.

Розлади метаболізму та харчування

Гіперглікемія.

Розлади нервової системи

Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.

Розлади кістково-м’язової системи та сполучної тканини

Вивих голівки стегнової кістки. Вивих голівки стегнової кістки виникає частіше у пацієнтів з ендокринними порушеннями.

Хвороба Легга-Кальве-Петреса

Хвороба Легга-Кальве-Петреса або аваскулярний некроз голівки стегнової кістки виникає частіше у низькорослих пацієнтів.

Під час клінічних досліджень додатково повідомлялось про наступні побічні реакції.

У дітей з дефіцитом гормону росту: реакції в місці ін’єкції, включаючи біль або печіння після ін’єкції, фіброз, висип, вузлики, запалення, пігментацію, кровотечу, головний біль, гематурію, гіпотиреоз, гіперглікемію легкого ступеня тяжкості.

У дітей з синдромом Прадера-Віллі: агресивність, випадіння волосся, головний біль.

У дітей з синдромом Тернера: респіраторні захворювання (тонзиліт, отит, синусит, назофарингіт, грип), інфекції сечовивідного тракту.

У дітей з ідопатичним малим ростом: тонзиліт, синусит, назофарингіт, грип, гастроентерит, головний біль, збільшення апетиту, гарячка, переломи, зміни настрою.

У дорослих з дефіцитом гормону росту: гіпестезія, головний біль, біль та скутість в кінцівках, біль у спині, слабкість.

У постмаркетинговому періоді повідомляли про рідкісні випадки раптової смерті пацієнтів із синдромом Прадера-Віллі, які отримували лікування соматропіном, але причинний зв’язок з лікуванням доведено не було.

Додатково протягом належного застосування соматропіну у дітей спостерігалася гінекомастія.

Дуже рідко зустрічаються випадки захворювання на лейкемію у дітей з дефіцитом гормону росту, але частота виникнення лейкемії у таких дітей не відрізняється від такої у дітей без дефіциту гормону росту.

Побічні реакції, які спостерігались для інших препаратів цієї терапевтичної групи:

гіпертиреоз, розлади балансу рідини, безсоння, судоми, нічне апное, артеріальна гіпертензія, зростання частоти появи родимок, погіршення існуючого псоріазу, гінекомастія, передчасний телархе.

Термін придатності

2 роки.

Після першої ін’єкції шприц-ручку можна зберігати до 4 тижнів при температурі 2-8 °С (у холодильнику) або до 3 тижнів при температурі не вище 25 °С.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати в зовнішній упаковці при температурі 2-8 °С (у холодильнику).

Не заморожувати.

Не використовувати препарат, який був заморожений або піддавався дії високої температури.

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місті.

Упаковка

Багатодозова, попередньо заповнена пластикова шприц-ручка, яка містить вмонтований картридж об’ємом 1,5 мл. Картридж знизу закрито гумовим поршнем, а зверху - ламінованим гумовим диском, який герметизовано алюмінієвим ковпачком.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

А/Т Ново Нордіск.

Місцезнаходження

Ново Аллє, ДК-2880, Багсваерд, Данія.