Пас

Склад:

діюча речовина: sodium aminosalicylate;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, тальк, сухий ароматизатор ананасний, барвник тартразин (Е 102).

Лікарська форма

Гранули кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості:від світло-жовтого до жовтого кольору, кишковорозчинні гранули.

Фармакотерапевтична група

Протитуберкульозні препарати.

Код АТX J04A A02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Діюча речовина препарату – аміносаліцилат натрію. Препарат має бактеріостатичну активність до мікобактерій туберкульозу.

За туберкулостатичною активністю препарат поступається ізоніазиду та стрептоміцину, тому його комбінують з іншими активнішими протитуберкульозними препаратами (ізоніазид та інші препарати гідразиду ізонікотинової кислоти, циклосерин, канаміцин).

Комбінована терапія затримує розвиток звикання до препаратів та посилює дію протитуберкульозних препаратів.

У великих дозах препарат чинить антитиреоїдну дію.

Фармакокінетика.

При прийомі внутрішньо препарат добре всмоктується і проникає у сироватку крові та тканини внутрішніх органів.

Метаболізується головним чином у печінці через 30–60 хв після прийому, де відбувається його ацетилювання і з’єднання з гліцином. За добу із сечею виводиться 90-100 % прийнятої дози.

Клінічні характеристики

Показання

Активні прогресуючі форми туберкульозу, головним чином хронічного фіброзно-кавернозного туберкульозу легень.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Виражена патологія нирок (нефрит), печінки (гепатити, цироз), амілоїдоз, виразкова хвороба, серцева декомпенсація, виражена гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, гіпофункція щитовидної залози, мікседема.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При лікуванні туберкульозу застосовувати одночасно кілька препаратів з різним механізмом дії на мікобактерії туберкульозу. При комбінованій терапії сповільнюється розвиток резистентності мікобактерій та відбувається взаємне посилення дії препаратів.

Натрію аміносаліцилат уповільнює розвиток резистентності мікобактерій туберкульозу до ізоніазиду і стрептоміцину. У поєднанні з ізоніазидом виникає ризик розвитку гемолітичної анемії.

Ефективність натрію аміносаліцилату знижується при одночасному застосуванні з амінобензоатами.

При одночасному застосуванні препарату з антикоагулянтами – дія антикоагулянтів посилюється, оскільки натрію аміносаліцилат пригнічує синтез протромбіну у печінці.

Пробенацид (урикозуричний препарат) затримує виведення препарату із сечею, у результаті чого підвищується концентрація у плазмі крові натрію аміносаліцилату і збільшується ризик токсичності (необхідно змінити дозу).

Натрію аміносаліцилат може спричинити порушення всмоктування вітаміну В₁₂ та авітаміноз. У таких випадках рекомендується застосовувати парентеральну форму вітаміну В_12.

При взаємодії натрію аміносаліцилату з гіпоглікемічними препаратами відбувається ефект посилення гіпоглікемії в крові.

При взаємодії натрію аміносаліцилату з капреоміцином або при застосуванні високих доз препарату у пацієнтів літнього віку з периферичними набряками та артеріальною гіпертензією можливий розвиток гіпокаліємії.

Препарат порушує всмоктування і знижує ефективність рифампіцину, еритроміцину і лінкоміцину. При сумісному застосуванні з ізоніазидом підвищує його концентрацію в крові. Знижує концентрацію дигоксину в крові на 40 %.

Антацидні засоби не порушують абсорбцію препарату.

При застосуванні йодовмісних гормонів щитовидної залози, їх аналогів і антагоністів (включаючи антитиреоїдні засоби) слід враховувати, що на тлі ПАCК змінюється концентрація Т4 і ТТГ у крові. Амонію хлорид підвищує ризик розвитку кристалурії. Одночасний прийом з етіонамідом підвищує ризик гепатотоксичності. Дифенгідрамін знижує ефективність аміносаліцилової кислоти.

Побічні ефекти лікарського засобу та саліцилатів мають адитивний характер.

Особливості застосування

Обережно призначати пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, порушеннями функції печінки та нирок, із серцевою недостатністю (у випадку тяжких порушень застосування протипоказане).

Обережно призначати пацієнтам при тяжкому атеросклерозі та тромбофлебіті.

При появі ознаків гепатиту натрію аіносаліцилат слід замінити етамбутолом.

Тривале застосування великих доз препарату, а також у комбінації з етіонамідом може спричинити зниження функції щитовидної залози. Гіпотиреоз можна контролювати замісною терапією левотироксином без припинення лікування протитуберкульозними препаратами. Це слід брати до уваги, якщо у хворого на туберкульоз спостерігається гіпофункція щитовидної залози.

При застосуванні натрію аміносаліцилату може розвинутися кристалурія. Її утворення сповільнюється при нейтральній або лужній реакції рН сечі.

При застосуванні натрію аміносаліцилату можливе порушення згортання крові. Обережно призначати при можливому ризику кровотеч різного походження.

Через ризик розвитку гемолітичної анемії з обережністю застосовувати пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Не рекомендується застосовувати натрію аміносаліцилат пацієнтам, яким рекомендоване харчування зі зниженим вмістом іонів натрію.

Періодично проводити аналіз крові та сечі, контролювати показники функції печінки.

У період лікування забороняється паління та вживання алкоголю.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності або годування груддю застосування препарату протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат не впливаєна швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але особам, у яких протягом лікування виникають симптоми печінкової енцефалопатії, слід утримуватися від діяльності, яка потребує швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймати через півгодини або 1 годину після їди, запиваючи молоком або мінеральною водою.

До упаковки додається 1 мірна ложка на

Дітям з масою тіла від

Дітям з масою тіла більше

При поганій переносимості препарату дозу слід зменшити.

Термін лікування залежить від характеру і перебігу захворювання.

Мінімальний курс лікування – 3-5 місяців.

При необхідності курс можна подовжити.

Діти

У зв’язку зі складністю дозування препарат не слід застосовувати для лікування дітей з масою тіла менше